Щоб приготувати вечерю без метушні, достатньо мати упаковку макаронів, трохи сиру, яйце або м’ясо — і форму для запікання. А якщо в арсеналі є гарний рецепт макаронів в духовці, то справа зроблена.
Макарони з’явилися в Італії приблизно у XIII столітті, хоча за окремими версіями їх привіз з Китаю мандрівник Марко Поло у 1295 році. Проте археологічні знахідки свідчать, що вироби з пшеничного тіста висушували й готували в Сицилії ще до його повернення. Перші згадки про макарони як масовий продукт збереглися в документах Палермо, де пасту готували, сушили на сонці та продавали на вагу.
Макарони з мʼясом готують у духовці вже сотні років, бо це спосіб зберегти сік усередині, скоринку зверху і нічого не перевантажити. М’ясо можна брати будь-яке — головне, щоб його попередньо подрібнити, нарізати або обсмажити. Макарони не розварюються, мʼясо просочується соусом, а страва збирається в один шар без зайвих кроків.
| Вид м’яса | Як готувати перед запіканням | Час запікання при 180 °C |
|---|---|---|
| Куряче філе | Нарізати, змішати з соусом | 35–40 хвилин |
| Свинячий фарш | Підсмажити з цибулею | 40–45 хвилин |
| Яловичий фарш | Підсмажити з овочами | 45–50 хвилин |
| Варене мʼясо | Нарізати кубиками | 30–35 хвилин |
| Індичка | Замаринувати або обсмажити | 40–50 хвилин |
| Домашня ковбаса | Нарізати кружальцями | 35–40 хвилин |
М’ясо має бути соковите, тому бажано додати трохи жиру або соусу, щоб страва не втратила м’якість. Якщо використати фарш, усе виходить більш ніжним, а шматкове м’ясо надає щільної текстури. Макарони варто обирати короткі, бо вони тримають форму краще і рівномірно просочуються під час запікання.
Макарони можна запікати без варіння, якщо залити їх достатньою кількістю рідини, яка замінить окреме кипʼятіння. Для цього використовують соус на основі молока, вершків або бульйону. Страва готується довше, зате весь крохмаль залишається в середині, а смак виходить насиченим.
Спочатку у форму насипають сухі макарони, заливають теплим соусом, додають сир або яйце, накривають фольгою і ставлять у духовку. Співвідношення рідини до макаронів має бути приблизно 2 до 1, щоб паста встигла розм’якнути і не злиплася. Через 30 хвилин фольгу знімають, посипають сиром і допікають до скоринки ще 10–15 хвилин.
Важливо не відкривати духовку на початку запікання, бо волога має залишатися всередині. Макарони просочуються повільно, тому час залежить від розміру форми і виду пасти.

Для запікання з яйцем найкраще підходять короткі макарони — пенне, ріжки, черепашки або спіралі. Вони тримають форму, добре вбирають заливку й рівномірно пропікаються. Завдяки яйцю страва стає ніжною всередині й тримає красиву форму при нарізанні.
Для приготування не потрібно багато часу, якщо базові інгредієнти завжди під рукою:
Після запікання макарони залишають у формі на кілька хвилин, щоб структура стабілізувалася. Нарізати зручно порційними шматками лопаткою або ножем з широким лезом. Подавати краще на теплі тарілки разом зі свіжою зеленню, томатами або легким соусом на основі сметани. Макарони тримають форму і залишаються соковитими навіть після охолодження. У холодильнику зберігаються до двох днів без втрати смаку.
Макарони з м’ясним фаршем легко перетворити на гарячу страву, яка нагадує лазанью, але готується швидше і потребує менше інгредієнтів. Фарш додає ситості, макарони тримають форму, а запікання з’єднує все в один ароматний пласт. Найкраще брати ріжки, пенне або черепашки, бо вони добре утримують м’ясну масу. Для начинки підходить фарш зі свинини, індички або суміш із яловичиною, а цибулю ріжуть дрібними кубиками, щоб вона рівномірно просмажилася.
Щоб приготувати страву, треба зробити послідовно:
Страва добре нарізається порціями, зберігає форму і смак навіть після охолодження. Подавати можна зі сметанним соусом, листям салату або квашеними овочами. У холодильнику витримує два дні, а при розігріванні не втрачає соковитості.




Для запікання з сиром використовують суміш щонайменше з двох видів: мʼякого і твердого. Добре працює моцарела, бо вона створює ніжну тягучу текстуру всередині, а пармезан або чеддер дають золотаву скоринку зверху. Сир краще натерти самостійно на великій тертці, бо готові суміші часто містять крохмаль, який змінює структуру при нагріванні.
У макарони додають теплу рідину — молоко або вершки, трохи солі, спецій і щіпку мускатного горіха. Потім усе з’єднують у формі, ставлять у духовку і запікають до моменту, коли верх підрум’яниться.
Якщо страва готується без мʼяса, варто додати трохи масла або сметани для соковитості, інакше макарони можуть стати сухими зсередини. Для зручної подачі суміш можна розкласти у форми для мафінів — тоді страва запікається порційно, краще тримає форму і швидше пропікається з усіх боків.

Куряче філе зручне для запікання, бо швидко готується і не вимагає складної обробки, але краще взяти стегно без кістки — м’ясо соковитіше і добре тримає текстуру. Його нарізають невеликими шматочками, змішують із м’яким соусом на основі сметани або вершків, додають варені макарони, перекладають у форму, посипають сиром і ставлять у духовку.
Курку не смажать до готовності -достатньо обсмажити кілька хвилин із цибулею, щоб зʼявився аромат, а повне приготування відбувається вже під час запікання. З макаронами найкраще поєднується куряче мʼясо зі спеціями: трохи куркуми, паприки, солі, сушений часник.

Час у духовці залежить від товщини шару, зазвичай достатньо 30–35 хвилин при середній температурі, щоб сир розплавився, курка приготувалася, а все тримало форму.
Підійде така страва для дітей від п’яти років, коли вже не обмежують білки й дозволяють помірну кількість спецій. Якщо прибрати зайву сіль і обрати ніжний сир, вийде м’яка текстура без різких присмаків. Для дитини краще брати курку без шкірки і подрібнити м’ясо перед змішуванням з макаронами, тоді вечеря буде легкою, ситною і без зайвого жиру.