У ті моменти, коли життя летить шкереберть, справи валяться з рук, а медитація закінчується сном — є сенс перевірити, чи не “заглючила” сьома чакра.Без неї інтуїція мовчить, а думки зависають, як поганий Wi-Fi. Кажуть, коли вона відкрита — навіть черга в поліклініці здається частиною великого плану.
7 чакра — це Сахасрара. У перекладі з санскриту слово sahasrāra [сахасра́ра] означає “тисячепелюсткова”. Це метафора, яка описує уявний лотос із безліччю пелюсток, символ вищої свідомості.
Сахасрара вважається точкою енергетичного з’єднання людини з божественним рівнем сприйняття. Через неї проходить потік усвідомлення, спокою і довіри до подій, які здаються хаотичними лише на перший погляд.
Активація цього центру пов’язана з глибинним відчуттям сенсу, розумінням себе як частини цілісного порядку, а також сплеском натхнення, який приходить нізвідки. Сахасрара відкриває двері туди, де немає контролю, зате є ясність.
Сахасрара не має фізичного аналога, як, наприклад, сонячне сплетіння чи серце. Вона розташована над тілом, але впливає глибше, ніж будь-який м’яз. Її не промацати, однак візуалізація допомагає налаштуватися на її ритм.
Таке уявлення допомагає зосередитися без напруги. Не потрібно малювати цю картину детально — достатньо образу, який відгукнеться. У цьому й працює Сахасрара: вона нічого не вимагає, але багато відкриває.

Поняття чакр з’явилося у ранніх текстах індійської філософії, зокрема в Упанішадах і тантричних трактатах. Уже понад дві тисячі років ці уявлення передаються через йогічні школи, де тіло розглядається як поле енергії з центрами обертання. Кожна чакра має свій колір, звук і символіку — вони допомагають глибше зануритися у стан спостереження за собою.
| Назва чакри | Санскритська назва | Колір чакри |
|---|---|---|
| Коренева | Муладхара | червоний |
| Сакральна | Свадхістхана | оранжевий |
| Пупкова | Маніпура | жовтий |
| Серцева | Анахата | зелений |
| Горлова | Вішудха | блакитний |
| Чоло | Аджна | синій |
| Верхівкова | Сахасрара | фіолетовий або білий |
Сахасрару уявляють як білий або фіолетовий лотос, що сяє над головою. Білий колір передає чистоту, а фіолетовий — злиття внутрішнього досвіду з відчуттям цілості. Візуалізація через колір дозволяє зосередитись на цьому центрі без зусиль, використовуючи асоціативне сприйняття.

Курдаліні — це термін із санскриту kuṇḍalinī, який перекладається як “згорнута в спіраль”. Йдеться про приховану енергію, що перебуває в стані спокою біля основи хребта, у зоні Муладхари.
У класичних трактатах «Шіва-самгіта», «Хатха-йога Прадипіка» та «Йога-кундаліні Упанішади» вона описується як сила, що може прокинутися і пройти крізь усі чакри до самої Сахасрари. Уявно її зображають як змію, яка піднімається вздовж хребта і відкриває енергетичні центри один за одним.
Приклад базової медитації для активації Сахасрари через роботу з курдаліні:
У згаданих вище текстах описано, що передчасне або некероване пробудження курдаліні може викликати емоційне перевантаження, галюцинації, фізичну слабкість і порушення сну. Особливо у «Шіва-самгіті» (розділ 5), вказано, що без досвідченого керівника — гуру — подібні практики ризиковані. У тексті йдеться: “Без гуру практика стає як сліпий похід у темряву”.
Пробудження енергії курдаліні вважається високим рівнем внутрішньої роботи. Воно потребує регулярності, уваги до тілесних реакцій і спостереження за змінами у свідомості. Працювати з нею — означає ввійти в контакт із найглибшими шарами власного досвіду, де кожне зусилля стає тишею, а кожен крок — усвідомленням.