На цій сторінці зібрано довідник жіночих імен, які мають естонське походження або поширені в Естонії. Для кожного варіанта наведено оригінальне написання, українську транслітерацію, значення, походження та пестливу форму. Такий формат допоможе підібрати ім’я для дитини, героїні книги чи персонажа гри.

Станом на 2026 рік в Естонії зберігається інтерес до коротких лаконічних імен, а також до скандинавсько-балтійських форм. Одні варіанти мають давнє місцеве коріння, інші прийшли з християнської традиції та отримали естонське звучання. Наприклад, Eliise є естонською формою імені Єлизавета, а Emma належить до загальноєвропейських імен і популярна в Естонії.
У вимові естонських імен особливо помітні довгі голосні. Тому Liisa звучить не так, як коротке українське «Ліса», а ближче до «Лііса». Нижче наведені основні варіанти з поясненнями.
| Естонське написання | Українська транслітерація | Значення та походження | Зменшувально-пестлива форма |
|---|---|---|---|
| Eliise | Еліізе | Естонська форма імені Єлизавета; «присвячена Богу». | Liisu / Eli |
| Emma | Емма | Загальноєвропейське ім’я, популярне в Естонії; «всеосяжна, цілісна». | Emmi |
| Liis / Liisa | Лііс / Лііса | Поширені естонські форми імені Єлизавета; «клятва Бога». | Liisuke |
| Kertu / Kärt | Керту / Кярт | Естонська адаптація імені Гертруда; «сила списа». | Kertuke |
| Piret | Пірет | Естонська форма імені Маргарита або Брігітта; «перлина» або «висока, велична». | Pipi / Piretke |
| Pille | Пілле | Естонська версія імені Сибілла; «віщунка». | Pillu |
| Triin / Triinu | Тріін / Трііну | Естонська трансформація імені Катерина; «чиста, непорочна». | Triinuke |
| Kaja | Кая | Автентичне естонське ім’я; «відлуння». | Kajake |
| Tuuli / Tuuliki | Туулі / Туулікі | Природничі імена зі значенням «вітер». | Tuulike |
| Sirje | Сір’є | Поетичне ім’я зі значеннями «струнка, світла, яскрава». | Sirjeke |
| Merle | Мерле | Ім’я, пов’язане з естонським словом meri — «море»; «морська». | Merlike |
| Maili / Maila | Майлі / Майла | Імена, пов’язані з естонським словом mai — «травень»; «травнева квітка». | Maiki |
| Ülle | Юлле | Автентичне естонське ім’я; «велична, благородна, вища». | Üllikene |
Написання через риску показує близькі варіанти одного імені, а не помилку в записі. Для офіційного документа, книги чи гри краще обрати один варіант і послідовно використовувати його в усьому тексті. Якщо персонаж має коротке ім’я, Liis, Kärt або Kaja звучатимуть лаконічно, а форми на кшталт Tuuliki чи Triinu матимуть м’якше й виразніше звучання.
Естонські імена часто пов’язані з природою. Для культури країни важливі лісові простори, морське узбережжя, вітер і зміна пір року. Через це природниче ім’я може описувати не зовнішність людини, а образ, настрій або зв’язок із певним місцем.
Такі варіанти добре підходять для героїнь, пов’язаних із лісом, морем, мандрівками чи магією природи. Значення кожного імені можна використати як частину характеру персонажа.
Для образу, пов’язаного з морем, найпряміше працює Merle, а для героїні, яка постійно рухається або прагне волі, — Tuuli чи Tuuliki. Kaja створює звуковий і лісовий образ, тоді як Maili додає імені весняний настрій. Ülle та Sirje підійдуть персонажам із сильним, піднесеним або поетичним характером.

В естонській мові наголос майже завжди падає на перший склад. Тому Triin можна передати як «Трíін», Eliise — як «Елíізе», а Tuuli — як «Тýулі». Українська передача не відтворює всіх особливостей оригіналу, але допомагає прочитати ім’я без грубої помилки.
Подвійні голосні та приголосні в естонській вимовляються довше, ніж відповідні звуки в українській. У Tuuli звук «у» тягнеться: приблизно «Туу-лі». У Liisa довгим є «і»: «Ліі-са», а в Eliise чути протяжне «іі».
За офіційними правилами в Естонії дитині можна дати до трьох імен. Їх можна написати окремо, наприклад Eliise Maria, або поєднати через дефіс: Kertu-Liis. Така норма дає батькам змогу поєднати традиційний варіант із коротким сучасним ім’ям.
В естонській абетці є літери, яких немає в українській. Ä звучить приблизно як відкритий звук між «е» та «я», ö нагадує німецьке ö, ü передає звук, близький до м’якого «ю», а õ займає проміжне положення між «и» та «о». У власних назвах ці літери краще залишати в оригінальному написанні, якщо текст призначений для естонського читача.
Для персонажа спершу визначте його характер і середовище, а вже потім обирайте ім’я. Kaja, Ülle та Tuuliki звучать незвично для українського читача, тоді як Emma або Liisa легше прочитати без пояснень. Якщо ім’я має бути рідкісним, збережіть естонські літери й додайте в першій згадці українську вимову.