Паста карбонара готується за 15–20 хвилин і не потребує складних продуктів. Її смак залежить від правильних пропорцій, добре зварених спагеті та температури під час змішування соусу. Нижче наведено класичний варіант без вершків і м’якшу домашню версію.

Для карбонари беріть пасту з твердих сортів пшениці: вона краще тримає форму й не розварюється. Гуанчале дає насичений смак, але його легко замінити беконом або панчетою. Яєчні жовтки та тертий сир утворюють основу соусу, тому їх потрібно відміряти заздалегідь.
| Інгредієнт | Кількість на 2 порції | Автентичний варіант | Домашня альтернатива |
|---|---|---|---|
| Паста | 200–250 г | Спагеті з твердих сортів пшениці | Будь-яка якісна довга паста з твердих сортів пшениці |
| М’ясна основа | 100–150 г | Сиров’ялені свинячі щоки гуанчале | Якісний копчений або сиров’ялений бекон чи панчета |
| Яйця | 3–4 жовтки або 1 ціле яйце + 2 жовтки | Свіжі курячі яйця | Свіжі курячі яйця |
| Твердий сир | 40–50 г | Витриманий овечий сир пекоріно романо | Пармезан або грана падано |
| Ароматизатори та приправи | 1–2 зубчики часнику, 1 ст. л. оливкової олії, перець і сіль за смаком | Свіжомелений чорний перець і сіль | Часник, оливкова олія, свіжомелений чорний перець і сіль |
Сир натирайте якомога дрібніше: так він швидше змішається з жовтками й не залишиться грудочками. Якщо використовуєте солоний гуанчале або бекон, додавайте менше солі у воду для пасти.
Підготуйте всі продукти до початку готування. Соус змішується швидко, тому жовтки, сир і перець мають бути під рукою, поки варяться спагеті.
Якщо соус здається надто густим, додайте ще одну ложку крохмальної води. Робіть це поступово, щоб не перетворити карбонару на рідку підливку.
Яйця згортаються від надмірного нагрівання. Коли ви вливаєте жовтки на розпечену пательню, що стоїть на ввімкненій конфорці, вони швидко перетворюються на пластівці. За температури вище 65–70 °C яйце може схопитися, і замість гладкого соусу вийдуть макарони з омлетом.
Крохмальна вода після варіння пасти допомагає зробити соус однорідним. У ній є крохмаль, який змішує сир, жир від бекону, жовтки та воду в гладку емульсію. Емульсія — це рівномірний кремовий соус, у якому жир не відділяється окремим шаром.
Завжди знімайте пательню з вогню за 30–60 секунд до додавання яєчної суміші. Ще надійніший спосіб — перекласти пасту з беконом у глибоку скляну або керамічну миску й замішати соус там за рахунок залишкового тепла гарячих спагеті.
Паста має залишатися гарячою, але не обпалювати яйця прямим жаром. Якщо пательня сильно нагрілася, охолодіть її кілька секунд, перемішуючи спагеті, і лише потім додавайте жовтки. Постійне рухання також розподіляє тепло та допомагає соусу рівномірно огорнути кожну спагетину.
Вершкова карбонара підходить тим, хто любить м’який смак і більш рідкий соус. В українських домівках та ресторанах цей варіант популярний через простоту: вершки не згортаються так швидко, як яйця, і краще переносять невелику помилку з температурою.
В автентичній італійській версії вершки не використовують. Для домашнього рецепта візьміть 150–200 мл вершків жирністю 15–20% або 33%. Вершки 15–20% дають легший соус, а 33% роблять його густішим і насиченішим.
Обсмажте бекон із часником на пательні. Влийте вершки та прогрівайте на помірному вогні 2–3 хвилини, поки вони трохи не загуснуть. Додайте тертий сир і перемішайте. Потім покладіть відварені спагеті та ще раз усе з’єднайте. Жовток можна вмішати наприкінці, коли пательня вже знята з вогню, або не додавати зовсім.
Для ситнішої вечері до вершкового соусу додають обсмажене куряче філе або печериці. Курку наріжте невеликими шматочками й приготуйте до вершків, а гриби обсмажте до випаровування зайвої вологи. Такі додатки змінюють класичний рецепт, але добре підходять для щоденної домашньої пасти.

Увесь процес разом із варінням макаронів та обсмажуванням бекону займає 15–20 хвилин. Соус змішуйте безпосередньо перед подачею, щоб він залишився гарячим і кремовим.
Так, для класичного рецепта на 2 порції можна взяти 1 ціле яйце та 2 жовтки. Самі білки роблять соус рідшим і підвищують ризик згортання, тому для густої карбонари частіше використовують лише жовтки.
Пасту карбонара найкраще їсти одразу після приготування гарячою. Під час повторного розігрівання в мікрохвильовці або на пательні яєчний соус згорнеться, втратить кремовість і розшарується на жир.