Оновлено: 07.08.2025
У дитинстві зуби випадали легко і навіть за графіком – під подушкою з’являлись бонуси. У дорослому житті випав один – і вже кредит на коронку, дієта з бананів та вічна сором’язлива посмішка. Саме тому імплантація зубів стала процедурою, про яку думає кожен другий пацієнт у халаті з острахом і надією водночас.
Імплантація – це хірургічна процедура, під час якої титановий штифт фіксується в щелепу для подальшого встановлення коронки або моста. Такий імплант бере на себе функцію кореня, не навантажує сусідні зуби і стабільно тримається десятиліттями. Конструкція відновлює жувальні можливості й запобігає атрофії кістки, яка розвивається після втрати зубів. Правильно встановлений імплант зберігає прикус, підтримує форму обличчя та повертає людині психологічний комфорт.
Одноетапна імплантація проводиться швидко, без тривалого загоєння та без розкриття ясен у другий раз. Методика підходить людям із хорошим загальним станом організму, щільною кісткою, обмеженим часом і великою нетерпимістю до знімних протезів.
Двоетапна імплантація відбувається з розділенням процесу на хірургічну частину та ортопедичну, між якими проходить період остеоінтеграції – приживлення імпланта в кісткову тканину. Після загоєння лікар відкриває ділянку, встановлює формувач ясен, а потім коронку або інший вид протезу.
Встановлення імпланта рекомендовано у разі втрати одного зуба, коли сусідні залишаються інтактними і потреби у мостах немає. Також імплантація потрібна при дефектах у бічних ділянках щелепи, де відсутність опори ускладнює жування і створює надмірне навантаження на решту зубів. У пацієнтів з повною втратою зубів можливе встановлення кількох імплантів для фіксації повного протезу. У багатьох випадках мова йде про медичну необхідність, а не про вибір за бажанням.
Підготовчий етап включає діагностику, санацію ротової порожнини та планування втручання, а точніше:
Після цього лікар повідомляє дату втручання та передає чіткий список рекомендацій, як підготувати організм напередодні.
Операція починається з введення місцевого анестетика, після чого хірург формує ложі в кістці за допомогою спеціальних борів. Імплант вкручується в обрану ділянку, після чого фіксується абатмент. Якщо обрано двоетапну методику, то після періоду приживлення проводиться розкриття ділянки, формування ясен і лише потім фіксація протеза.
Імплантація за протоколом займає приблизно 40-60 хвилин, залежно від складності, кількості імплантів і анатомії. Через 7-10 днів після процедури виконується контрольний огляд, а далі – ортопедичний етап, під час якого виготовляється та встановлюється постійна коронка.
Після встановлення імпланта доведеться трохи пожити, як тибетський монах – спокійно, обережно і без гострого перцю. Обмеження тимчасові, зате результат довговічний.
