Як в Україні святкують масляну

У народі свято Масляна означає прощання з зимою й прихід весни. Воно має витоки з двох релігій – язичницької та християнської. Наші предки влаштовували велике гуляння на честь свята. Вони вірували, що так попросять у Бога тв сил природи теплу весну. Традиції зберігаються й досі, втім, не всі знають, як святкувати Масляну.

Походження свята

Традиційно Масляну святкують цілий тиждень. Цьогоріч це з 20 по 26 лютого. Кожного року дата різна, але це завжди останній тиждень перед Великим постом, який залежить від Великодня. До речі, він в 2023 році припадає на 9 квітня.

Вважається, що Масляна – це язичницьке свято, яке пізніше Православна церква присвоїла собі. Язичники не мали одного єдиного, а поклонялися багатьом Богам і силам природи. Оскільки, це свято – це перехід від зими до весни, то вони в цей час вшановували сонце. Саме тому, в ці дні випікали круглі жовті коржики. Пізніше їх замінили млинці.

Масляна має багато назв – Масниця, у деяких регіонах – Колодій, Пущення, Заговини, Запусти, Сирний тиждень тощо.

Страви на Масляницю

Багато господинь не знають, що приготувати на Масляну, окрім млинців. Наші предки у ці дні частувалися дерунами, варениками, сир, масло та інші молочні продукти. Раніше млинці на Масляну, як головна страва свята, готувалися в глиняних сковорідках з накресленим на глині хрестом та зубчастими краями. 

Вважається, що окрім налисників українці на Масляницю готували вареники, тому що ця страва здавна є нашим обрядовим та ритуальним смаколиком. 

Також, існує думка, що їх готували, тому вареник має форму місяця, а початок Великого посту зазвичай приблизно в один час зі святом Весняного рівнодення. Начинки для страви були різними, найчастіше – сир. У деяких регіонах випікали круглий обрядовий хліб.

Обряди

Масляний тиждень має безліч обрядів, в залежності від регіону. Втім, ціль одна – провести зиму та зустріти весну. Вірували, що якщо весні сподобається, то рік буде врожайний та щасливий. Кожний «масляний» день мав певні традиції й ритуали. У понеділок святкували «зустріч масляної». У цей день:

• Ходили в гості;
• Створювали солом’яне опудало – символ свята;
• Дівчата обв’язували колодки стрічками;
• Накривали пишні столи;
• Перший спечений млинець віддавали бідним людям – вшановували померлих;
• Майстрували крижані гірки.

Вівторок, ще мав назву сватання або «заграш». У цей день:

• Молодь влаштовувала гуляння, де кожен шукав собі другу половинку;
• Організовували оглядини;

Середу прозвали «ласункою», тому що в цей день теща пече млинці для зятя. Четвертий день був день «розгулу». Традиційно в четвер:

• Влаштовували катання на конях;
• Організовували ігрища: пісні танці, хороводи;
• Катання з гірок й кулачні бої.

За традиціями Масляної, на п’ятий день зять приходив до тещі чи навпаки. Вони частувалися млинцями та варениками. Цей день називався «тещині вечори».

У суботу теж віддавали шану родичам – влаштовували посиденьки чи їздили у гості. Традиційно, невістка запрошувала рідню свого чоловіка. Цей день називали «золовчині посиденьки», бо вони запрошувались в першу чергу. Якщо вони незаміжні, то кликали незаміжніх приятельок невістки. І навпаки.

В останній день Масниці, люди готувалися до Великого посту. Неділю називали «прощеною». Цього дня всі просили пробачення у своїх близьких, згадували душі померлих. У неділю відмічали Масницю пишно. Їжу, котра залишилася – доїдали, рештки спалювали. 

Опісля, прибирали посуд та відвідували лазню. Закінчення масляного тижня супроводжувалося ритуальним спаленням опудала з соломи. Під час горіння, навколо нього водили хороводи, співали пісні, танцювали. Попіл, який залишився від опудала, розвіювали над землями, щоб був урожайний рік.